РУСА КОСА
РУСА КОСА – це філософія дівчини-українки, що поєднала своє життя з націоналістичним рухом

РУСА КОСА –це стиль мислення та діяння, світобачення та світовідчуття, усвідомлення власного «Я» через призму Ідеї Нації

РУСА КОСАВсеукраїнський спеціалізований вишкільний табір першого рівня провідного дівочого членства Молодіжного Націоналістичного Конгресу


Історія «Русої коси» розпочалася у травні 2003 року на Сумщині з ініціативи дівчат Сумської обласної організації Молодіжного Націоналістичного Конгресу. Активом дівчат, що взялися за підготовку першої «Русої коси», було прийнято рішення приурочити проведення табору до свята Дня Матері – перша неділя травня.
2004 рік
Тернопільська область
2005рік
Рівненська область. Дівчатам випала можливість сформувати спеціалізований підрозділ для участі у Всеукраїнській тереновій грі «Гурби - Антонівці».
2006 рік
Черкаська область. Табір «Руса коса» перетворився на мандрівну експедицію історико-героїчною місцевістю Холодного Яру, що на Черкащині.
2007 рік
Харківська область
2007 р., Харківщина
Поступово табір перетворюється на спеціалізований вишкіл дівоцтва – програма ділиться на чотири напрямки:
суспільствознавство (ідеологія – історія - політологія), психологія,
менеджмент,
самооборона.
У 2004 році виникла ідея підготовки збірки про видатних жінок України ХХ століття. Результатом стало видання у 2005 році книги «Лінія найбільшого опору».
2011 рік
Крим
2013 рік
Західна Україна.
2014 рік
Херсонщина. Учасниці перетнули найбільшу в Європі пустелю - Олешківські піски.
2015 рік
Сумська область. Особливість табору - медичне спрямування.
Відзнака
«РУСА КОСА»


"Рус" – це основа праукраїнської самоназви "руси", "русини", "рутени", семантика цього терміну пов'язана із сонцем. Символом сонця є сварга, стилізоване зображення якої використано в емблемі. "Коса" – з давніх-давен вважається невід'ємною частиною образу дівчини-українки.

Відзнака вручається дівчині, якій за рішенням Центрального Проводу МНК присвоєно статус «Русої коси».
Олена Теліга
"Відповідь"


О, так, я знаю нам не до лиця
З мечем в руках і з блискавками гніву,
Військовим кроком, з поглядом ловця
Іти завзято крізь вогонь і зливу.

Ми ж ваша пристань – тиха і ясна,
Де кораблями – ваші збиті крила...
Не Лев, а Діва наш відвічний знак,
Не гнів, а ніжність наша вічна сила.

Та ледве з ваших ослаблих рук
Сповзає зброя ворогам під ноги,
Спиває ніжність легендарний крук -
Жорстокий демон бою й перемоги.

І рвуться пальці, довгі і стрункі,
Роздерти звички, мов старі котари,
Щоб взяти з вашої руки
І вдарить твердо там, де треба вдарить.

Та тільки меч – блискучий і дзвінкий –
Відчує знову ваш рішучий дотик,
Наш час розгорне звиклі сторінки:
Любов і пристрасть...
Ніжність і турботи.