молодіжний націоналістичний конгрес
Олександр Богатирчук
1983 - 2002
Український націоналіст. Громадсько-політичний діяч.
Публіцист. Творець та редактор газети "Терен-Україна", Націоналістичного інтернет-порталу, автор великої кількості публікацій в провідних українських ЗМІ.


Роки життя: 15 жовтня 1983 - 6 травня 2002
Місце народження: Київ
Освіта: факультет економіки і менеджменту Українського державного університету харчових технологій
Світогляд: націоналізм
Громадська діяльність: член ОУН (б), Молодіжного Націоналістичного Конгресу
Публіцистична діяльність: понад 100 статтей у видання "Вечірній Київ", "Народна газета", "Українське слово", "Шлях перемоги", "Гроно", "Дзеркало тижня"
Шкільні та студентські роки
1998 рік. Науково-дослідницька робота Олександра Богатирчука "Директорія. Відродження УНР" в Малій Академії Наук відзначена Грамотою відділу освіти.
2000 рік. Закінчив загальноосвітню школу №297 м. Київ та став студентом факультету економіки і менеджменту Українського державного університету харчових технологій.
"Ми познайомилися влітку 2000 року на таборових зборах «Слобожанські зорі» під Сумами. Йому тоді ще не було і сімнадцяти, проте мене вразила його, не по роках, серйозність, яскраво виражена індивідуальність. Ми одразу знайшли спільні теми для спілкування. Обмінювалися думками, аналізували перспективи розвитку націоналістичного руху, політичну ситуацію в країні і т.ін. Проговорили майже увесь вільний час. Я був приємно здивований. Не часто зустрінеш хлопця, який вже в цьому віці має сформовану життєву позицію, свої погляди, точку зору з багатьох серйозних питань. Власне, це не завжди скажеш про багатьох дорослих, нібито збагачених життєвим досвідом і знаннями, людей, не кажучи вже про ровесників Сашка. Я вже тоді побачив в ньому наявність багатьох людських якостей, які особисто мені імпонують. Це порядність, безкорисливість, щирість. Згодом я переконався в тому, що не помилився в своїх перших враженнях".

Ярослав Фурс
Почесний член МНК
Громадська діяльність
1999 рік. Олександр вступає до лав Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів, де згодом стає інформаційним референтом.
2000 рік. Стає головою Київської міської організації Молодіжного Конгресу. У 16-річному віці виконує обов'язки інформреферента Секретаріату Конгресу Українських Націоналістів та бере активну участь в розбудові організаційних структур.
Стає членом Юнацтва ОУН, а потім — дійсним членом Організації Українських Націоналістів.
Діяльність в МНК
2001 рік. 10 лютого на Установчому Зборі МНК Олександр Богатирчук обраний інформреферентом та членом Центрального Проводу МНК.
Створює інформаційний бюлетень МНК "Терен-Україна" та націоналістичний Інтернет-портал. Як працівник Відділу інформації та аналітики Центру Національного Відродження ім. Степана Бандери, займається аналітичними дослідженнями та політичним прогнозуванням, зокрема й під час виборчої кампанії.

Олександр Богатирчук виступив організатором протестних акцій МНК щодо некоректного формулювання питань першого Всеукраїнського перепису 5-14 грудня 2001 року в мовній та етнічній сферах. Був автором ідеї блоку "Проти всіх", який підняв неабиякий галас на Парламентських виборах 2002 року.

У середовищі МНК його називали "Професором", в лавах ОУН Олександр мав псевдо "Чорний".
"Професор собою символізував нову генерацію українських націоналістів, які поставили собі за мету повернути українцям Україну через розбудову прогресивної і дієвої молодіжної націоналістичної організації, яка стане фундаментом майбутніх перемог нашого народу. Попри масштабність та глибину його ідей, не можна було сказати, що Сашко був мрійником. Кожну свою тезу він підкріплював вагомими аргументами і актуальністю запланованої акції чи проекту"

Ярослав Іляш
Третій голова МНК
Загибель та пам'ять
6 травня 2002 року Олександр Богатирчук помер за невідомих обставин. Офіційн версія слідства — самогубство.
У 2005 році вийшла збірка публікацій Олександра Богатирчука "В ім'я нації".

В інформаційно-пропагандивній реферантурі МНК на всеукраїнському рівні створена премія імені Олександра Богатирчука, в рамках якої всі осередки організації змагаються в інформаційно-пропагандивній роботі.

Члени МНК постійно відвідують могилу Олександра Богатирчука та вшановують його пам'ять.

Сашко був і є яскравим прикладом того, як треба жити, боротися, любити і ненавидіти. Не боявся нових ідей і нових перемог, яких так довго чекає Україна. Він вірив і діяв, не боячись взяти на себе відповідальність у моменти загальної нерішучості.
"Не кидай слів марно" - кредо його життя. Будучи шляхетною людиною, ніколи не мирився з підлістю і безвідповідальністю. Він був серед тих, які не зраджують, бо сам ніколи не зраджував.
— зі збірки "В ім'я Нації"
Усі пам'ятають Його "Професором". Це псевдо, справді, дуже личило Йому. Під час "Лисоні" (якщо не помиляюсь – 2001 року), на якій Сашко був писарем, я дозволив собі "перехрестити" друга "Професора" на друга "Ксерокса" в силу того, що цілий ряд документів, потрібних для гутірок, Він переписував (часом і по кілька примірників) від руки. Сашко сміявся з цього псевда, але, напоказ, злився, адже не любив "копіювати", у всіх значеннях цього слова. Він, швидше, намагався наслідувати своїх юнацьких кумирів, творячи щось вишукано своє, особливе, з "професорським" смаком. Творчість у Ньому вирувала...



Олег Вітвицький
історик, громадський діяч

Небо стеле чорна хмара,
І ми знов йдем у путь,
Щоби тую злую долю,
Шляхом оминуть.

Хоч німіють наші ноги,
Та не стишити ходи,
Все життя подорожуєм,
Хоч не знаємо куди.

В'ється смужкою дорога,
Так минає все життя,
Щось знаходим, щось втрачаєм –
І відходим в небуття.

Приходять нові покоління.
Знов обертається життя,
І нова стежка воскресіння
Дає надію на буття.

Олександр Богатирчук, 5 жовтня 1998, Київ